Валентина ЛЕВІЦЬКА: «Запрошую до співпраці, завжди рада спілкуванню, цікавим пропозиціям, розумним ініціативам»
Децентралізаційні процеси та місцеві вибори-2020 змінили управлінський процес у громадах. Українці чекають позитивних змін у простих, на перший погляд, речах: наданні послуг, обслуговуванні, що спонукає до якісного перелаштування в інфраструктурному, побутовому спектрах, у ставленні самих людей до громадського майна, особистого вкладу у зміцнення суспільних відносин тощо. Це насправді – складний механізм, яким має управляти сумлінний і досвідчений господарник, аналітик, прагматик, який пройшов особисто дорогою побудови міцної самодостатньої громади. Сквирська громада 25 жовтня 2020 року надала кредит довіри Валентині Петрівні ЛЕВІЦЬКІЙ – людині з державницьким баченням розвитку об’єднаної громади, яка зуміла вивчити і перейняти нове й прогресивне, відділивши раціональне зерно від полови, з кількарічної діяльності раніше утворених ОТГ на теренах України.
В інтерв’ю нашій газеті Сквирська міська голова виокремила найбільш злободенні проблеми.
- Валентино Петрівно, що засвідчує третій місяць Вашого перебування на посаді? Не розчаровуєтесь?
- Щодня, щогодини живу одним: гуртуванням громади, а найважливішим стрижнем у роботі і перед собою, і перед підлеглими поставила надання послуг людям. Від цього залежить все – настрій, довколишня атмосфера стосунків, підтримка влади. Я – не якийсь маг із чарівною паличкою, мить – і все докорінно змінилося від одного бажання. Я прийшла задля того, аби Сквирщина відчула реальні зміни першою чергою у споживанні якісної води, со-ціальному, медичному, освітньому, транспортному, культурному обслуговуванні, щоб ми всі спільно змогли констатувати: громада – велика сила! Ефективність децентралізації полягає в тому, що фінансування цих послуг напряму скеровується у громаду. Як керівник, я готова їхати до міністерств і відомств, відчиняти двері кабінетів високих чинів у державі, налагоджую тісну співпрацю з депутатами різних рівнів, щоб можна увійти до якомога більше програм, що фінансуються з державного, обласного бюджетів, й спрямовані на капітальне будівництво інфраструктурного спрямування.
Прагну, щоб мене зрозуміли: різниці між містом і селами громади не роблю ані найменшої. Хоча поки що, у зв’язку із реорганізацією, устаткуванням штату, низкою інших моментів, змушена левову частку робочого часу виділяти на місто. Разом із секретарем міськради, заступниками голови, іншими фахівцями ради доводиться самостійно шукати закони, оскільки чітка законодавча база з питань реорганізації – відсутня. Розроблялися положення, статути, виносились на розгляд депутатів на сесії, затверджувались. У перехідному періоді спілкуємось з працівниками міськ-ради, райради минулого скликання, райдержадміністрації з приводу працевлаштування, спеціалісти – завжди цінні й багатьом з них надаємо роботу. Затверджено старост сіл, призначено їх помічників, діловодів, визначено конкретні обсяги завдань, які належить вирішувати насамперед у надані послуг жителям.
- У зв’язку з тарифною політикою на газ, електроенергію у державі з 10 січня цього року відбувалась Всеукраїнська акція протесту. Такі два мітинги проведено і в м. Сквира. Ви не вважаєте цих громадських активістів опозицією до влади?
- Ні, не вважаю, якщо це – здорова позиція, а не маніпулювання людьми. Місцева влада теж дуже стурбована. Напередодні, коли вже акції почалися в інших регіонах, у Сквирській міській раді було розпочато підготовку звернення наших депутатів до Президента України, Прем’єр-міністра У країни, Верховної Ради України із засудженням високих тарифів на газ для населення, ос-кільки це – непосильний тягар, тим паче українські сховища наповнені власним газом за значно дешевшою вартістю. За це звернення на черговій сесії, сподіваюсь, депутати проголосують і до вищих інституцій одразу його відправимо.
- Є активісти, які подають запити з приводу надання інформації із різних питань, найбільше, щодо водопостачання (вартість води, аудиторська перевірка водоканалу тощо), до слова, це питання піднімалось і на мітингу. Чи будуть знижені тарифи на водозабезпечення містян?
- Я лише прийшла на роботу, перше, що зробила, зайнялася аналітикою із водозабезпечення у місті. Мене цікавило, чому такий негатив, чому не до кінця продумано цей важливий механізм? Зустрілася з директором КП «Сквир-водоканал» Юхимом Давидовичем Шварцбургом. Керівник обізнаний в усіх питаннях. Але ж мережа побудована ще 1962 року і вже давно потрібно було її оновити. Минула влада у 2019 році зробила правильно, що водогін по вулиці Гоголя відремонтовано – з державного бюджету використано понад 3 мільйони гривень, це вже – суттєве підсилення мережі. Я вже зустрілася з проєктантом Іваном Васильовичем Соломахою, який почав виготовляти проєктно-кошторисну документацію по ремонту й очистці водогінних споруд. Проєкт – об’ємний. Мова ведеться не лише про ремонт мережі, а й фільтрацію води, на це потрібен час. ПКД виготовляється з експертизою протягом місяця. Люди нині працюють швидкими темпами, оскільки нам потрібно увійти до обласних проєктів, а найголовніше – до програми «Питна вода». ПКД – за кошти міського бюджету (в межах 150 тис. грн.). Але цього одного проєкту – мало. Сьогодні потрібно знайти найстарішу гілку і почати виготовляти проєкт на заміну труб.
Я дослухалась до думки свого радника Віталія Черненка, й у нічний час тепер насоси не вимикаються задля економії електроенергії (вода ж подається з глибинних свердловин), що забезпечило подачу чистішої води. Але це – палиця з двома кінцями, бо тягне більші затрати енергоносіїв…
Ще одна позиція. На водопостачання та водовідведення укладено лише 50 відсотків договорів. Є проблеми в оплаті за воду з боку споживачів. Якщо не підвищити тарифи з 1 лютого, які були ще передбачені міськрадою минулого скликання, водоканал не зможе взагалі надавати послуги. Я особисто роблю все можливе, щоб виготовляти проєкти, щоб водогін підсилити і подавати якісну воду.
Щодо бюветів. Не машинами до них потрібно під’їжджати, а пішки йти, берегти зроблене для нас же. Благоустрій залежить не тільки від працівників комунального підприємства, а й від кожного, хто в тому числі користується бюветом (це один приклад із сотень).
- Неодноразово надходять скарги щодо переповнених баків зі сміттям. Що скажете?
- Будемо серйозно займатись цим питанням. Знову ж таки, звертаюся до жителів громади з великим проханням укласти договори на вивезення твердих побутових відходів. Місто насправді – засмічене. Баки часто-густо переповнені, непотріб викидається на землю, просто неба. Свій робочий день розпочинаю з того, що інспектую ситуацію зі сміттєвої проблеми. З чого «стартуємо»? Готуємо зміни до Правил благоустрою. У кожного жителя є свої права, але є й обов’язки. Ми тільки спільно можемо вийти з колапсу, який утворився з накопиченням надмірної кількості сміття у громаді, особливо – в місті.
Що маємо насправді? Техніка – стара, постійно ламається, необхідно закуповувати нову, потрібні сміттєвовози, асенізаційні машини, транспорт, який би міг проїхати взимку по обочинах доріг, налаштувати все. Є заборгованість по зарплаті.
Звертаюсь до підприємців, підприємств, які, за Правилами благоустрою, зобов’язані територію до 50 м тримати в порядку: влітку – квіти, взимку – посипані тротуари, доріжки. Так подолаємо проблеми разом.
- У центрі міста – обдертий кінотеатр, вже як пам’ятник минувшини, який плавно переходить від однієї влади до другої. Зможете цю не підйомну по коштах для громади проблему зрушити з місця?
- Намагаюся. Як і в кожному питанні, працюємо прозоро. Дивує те, що дехто маніпулює цифрами. Так, у бюджеті громади на цей рік на ремонт кінотеатру заплановано 5 мільйонів 800 тисяч гривень, кошторисно-проєктну документацію вже уточнили. Я нещодавно зустрілася із першим заступником голови Київської облдержадміністрації Дмитром Назаренком, пообіцяв розглянути моє звернення і сприяти у просуванні питання з виділення коштів з державного бюджету. Планую відвідати Міністерство регіонального розвитку України, там є кошти. В оновленому приміщенні буде не тільки кінотеатр, а й центр надання адміністративних послуг, РАЦС. Людина має прийти до сучасного комфортного офісу, та й не може вже стільки літ посеред міста стояти руїна. Це – наше обличчя, наше ставлення до нинішнього і наступного поколінь.
- Що надалі із будівництвом стадіону «Колос» м. Сквира? У соцмережах має місце інформація про маніпуляції із підрядником, нечесний тендер на виконавця робіт, сумнівні суми на об’єкт тощо. Прокоментуйте, будь ласка.
- Будівництво стадіону «Колос» м. Сквира розпочалося торік запізно – під осінь, оскільки тоді надійшли кошти з державного бюджету. Виконаний обсяг робіт нині становить понад 30 відсотків. Решта перенесено на весну. Нам потрібна якість. З місцевого бюджету передбачено (шляхом співфінансування) 1620,000 гривень, але ці кошти ми не віддамо до того часу, поки не буде підписано акт виконаних робіт. Об’єкт – дороговартісний, майже 8 мільйонів гривень, тому ми маємо прийняти його у громаду досконало завершеним. Це буде гарною обновою і чудовим місцем для спортивних, фізкультурно-оздоровчих заходів наших громадян. Щодо підрядника не маю інформації, яка б засвідчувала порушення ним передбачуваних тендером вимог у спорудженні стадіону.
- Як оцінюєте прийнятий бюджет громади на 2021рік?
- Маємо непоганий бюджет. Майже такий, як був торік у Сквирському районі, відповідно, на усі галузі передбачені кошти в обсязі минулих років. Протягом року, звісно,будуть уточнення, по-господарськи підходитимемо до утримання кожного закладу, установи, позбуватимемось дублювання надання послуг. Усе це потрібно вирішувати поступово й продумано. Бюджет має наповнюватися усіма видами податків (земельний, на жаль, не всі сплачують). Добре, що держава залишила громаді акцизи на пальне – понад 5 мільйонів гривень. Будемо економити.
10 мільйонів гривень запланували на розвиток. Це – невеликі кошти для громади, у якій проживає до 34 тисяч чоловік. Але це кошти – на співфінансування та виготовлення проєктів. Поновили 5 експертиз на проєктно-кошторисні документації. По вулиці Мічуріна м. Сквира капітальному ремонту вартістю 4.5 мільйона гривень підлягає дорога, будемо просити цю суму у державному та обласному бюджетах. Виготовляється ПКД на капітальний ремонт доріг по вулицях Стаханова, Проєктна, провулку Проєктний. Ще раз підкреслю: необхідні ці проєкти, щоб увійти до різних бюджетів на фінансування, тільки тоді зможемо досягти успіху. Ми збираємо, пишемо план соціально-економічного та культурного розвитку Сквирщини на 5 років. Усі проєкти, виготовлені раніше, скажімо, у 2020 році, сільськими та міською радами, будуть враховуватися і почергово реалізовуватимуться.
Маємо таку можливість використовувати державні, обласні бюджети, позабюджетні асигнування, гранти європейських країн.
- Ще одне наболіле питання – розміщення базару, можна сказати, посеред дороги у м. Сквира. Чи буде ближчим часом впорядковано стихійну торгівлю, чи всі, хто має робоче місце на такому ринку, сплачують податки до місцевої скарбниці?
- Не хочу образити сквирян, бо сама належу до громади і нині є її керівником. Але, проїжджаючи містом, будь-хто з гостей одразу зауважує, що центр – непривабливий, тут – суцільний базар. Я спілкувалася з підприємцями на площі Громадських слухань, сама ініціювала ту зустріч, вислухала багатьох невдоволених – усіх, і тих, хто із землі торгує продуктами харчування. Тоді велика група підприємців прибула на сесію міської ради. Хочу, щоб адекватно ставились один до одного. Не боюсь розмов на підвищених тонах, готова до діалогу, сама його веду, бо маю велике бажання зробити місто, громаду квітучими, щоб через 2-3 роки жителі відчули це. Через кілька днів вже в кабінеті зустрічалася з ініціативною групою підприємців, альтернативу знаходимо у виділенні земельних ділянок під малі архітектурні споруди – погодились, що це розумне рішення. Планується молочні, м’ясні, рибні продукти, птицю впорядкувати у м’ясному павільйоні. Там є місце. Це буде залежати від того, як жителі громади відреагують, саме всі ми маємо допомогти відродити Сквирщину. Підтримую жителів міста і сіл, що вирощене ними потрібно продавати, ми створимо умови для цього. Але в такому стані, як нині, реалізовуватися продукція не може. Проїжджа частина дороги має бути вільною.
- Валентино Петрівно, багатьох цікавить питання, чи буде збережено мережу закладів освіти, охорони здоров’я, культури, чи Ви залишитесь в історії самоврядного управління Сквирщини як реформатор-оптимізатор?
- Громада розпочала 2021 рік, як кажуть, у повному складі: мережу збережено. Далі час покаже. Як будемо наповнювати бюджет, як складатимуться стосунки із бюджетами вищого рівня, що зможемо утримувати, а що доведеться оптимізувати. Щодо охорони здоров’я. Первинна ланка – міський центр первинної медико-санітарної допомоги: держава виділяє кошти на пацієнтів, згідно з деклараціями сімейних лікарів, але з місцевого бюджету фінансуються пільгові ліки. Вторинна ланка – Сквирська центральна міська лікарня: низка пакетів також фінансується Національною службою здоров’я України, але частина коштів з місцевого бюджету спрямовується за визначеними й підтриманими на сесії Сквирської міської ради програмами. Мене турбує робота швидкої допомоги, яка підпорядкована філії комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф «Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги». Стало відомо, що недавно за обласні кошти придбано 32 автомобілі, на Сквирщину не потрапив жоден. З цим питанням буду звертатися до Білоцерківської філії, бо в нас – 2 автомобілі геть у нехорошому стані.
Освіта, культура також потребують деяких змін, однак про це – трохи згодом.
Додам, що на сесії затверджено програму «Турбота» і, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, малозахищені категорії населення отримуватимуть допомогу.
Усім бажаю успіхів, здоров’я, запрошую до співпраці, завжди рада спілкуванню, цікавим пропозиціям, розумним ініціативам.
- Дякуємо за інтерв’ю й запрошуємо до наступного діалогу на злободенні теми, які цікавлять жителів Сквирської об’єднаної територіальної громади.
Вела розмову Катерина БОНДАРЧУК.