Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до абзацу 37 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.
Отже, програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) – це не обладнання, а програмне рішення.
При цьому програмне рішення від ДПС (ПРРО) забезпечує функціонал, що відповідає вимогам Закону про РРО, а скачати його можна з сервера ДПС на свій гаджет безкоштовно. Встановлюється воно на будь-який гаджет, який підтримує операційну систему Windows, Android, iOS чи Web і має підключення до мережі Internet. Це дозволяє зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні;
Переваги ПРРО:
-програмне забезпечення ПРРО інтегрується із бухгалтерськими, іншими програмами, зокрема, в частині створення та ведення номенклатури товарів;
-економічність;
-надійність у використанні;
-не прив’язаний до конкретної сфери діяльності;
-має необмежений термін використання;
-не потребує обов’язкового супроводу;
-спрощена реєстрація;
-мобільність та зручність.
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що преамбулою Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Пунктом 2 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб‘єктами господарювання є:
господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Якщо фізична особа, зареєстрована як підприємець і при цьому провадить незалежну професійну діяльність, то така ФО обліковується у контролюючих органах як ФОП із ознакою провадження незалежної професійної діяльності - п. 65.9 ст. 65 ПКУ.
Закон України №265 не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність, та відповідно не поширюється на таких осіб, оскільки його дія поширюється тільки на суб’єктів господарювання. Особи, які не належать до суб’єктів господарювання (самозайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність), застосовувати РРО та/або ПРРО не зобов’язані.
При цьому якщо фізична особа, що провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність, то вона зобов’язана застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних засадах.
Статтею 31 Закону України від 02.09.1993 №3425-ХІІ «Про нотаріат» встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5 (із змінами та доповненнями) затверджені Правила ведення нотаріального діловодства.
Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій - п. 7.1 розд. VII Правил.
У графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) або отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом) – п. 7.43 розд. VII Правил.
Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7 Реєстру.
Таким чином, спеціальне законодавство не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 30 травня 2023 року набрав чинності Наказ ДПС України від 02.03.2023 № 113 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4" (далі – Наказ №113), яким внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року №189), та додатків 1, 3, 4ДФ та 6 до цієї форми, які викладено у нових редакціях.
Наказом №113 також затверджені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року №773).
За оновленою формою Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подається платниками єдиного внеску починаючи зі звітності за ІІІ квартал 2023 року за ідентифікаторами форм: J0500109 – для юридичних осіб та F0500109 – для фізичних осіб.
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (далі – Порядок №496).
Порядок №496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції у місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку - п.1 розд. II Порядку № 496.
Форму обліку визначено додатком до Порядку №496, яким передбачено заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».
Відповідно до п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку №496, у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій/програмний РРО).
Вибуттям товарів для цілей Порядку №496 вважається:
- продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО;
- внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;
- знищення або втрата товару;
- повернення товару постачальнику;
- використання товарів на власні потреби.
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що 06 жовтня 2023 року на вебпорталі ДПС розміщено оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.
План-графік складається з чотирьох розділів:
Розділ I. «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» (оновлено 05 жовтня 2023)
Розділ ІI. «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» (оновлено 05 жовтня 2023)
Розділ IІІ. «Документальні планові перевірки платників податків - фізичних осіб» (оновлено 03 жовтня 2023)
Розділ IУ. «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (оновлено 07 серпня 2023).
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік розміщений за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/642254.html.
Заповнення платником, який використовує єдиний рахунок, реквізиту «Призначення платежу» Структурованої форми платіжної інструкції
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платники, які використовують єдиний рахунок, при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції керуються порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 №148.
При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
- визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
- не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Податкового Кодексу;
2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Номер рахунку»;
«Сума податку»;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;
у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»
№ прикладу |
Напрям сплати |
Реквізит «Призначення платежу» |
|||
Номер рахунку |
Сума податку |
Інформація про податкове повідомлення (рішення) |
Додаткова інформація запису
|
||
1. |
земельний податок за 2022 рік, м. Черкаси, |
UA235689784512235689784512235 |
1000,00 |
- |
земельний податок |
2. |
єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року, в сумі 3000,00 грн |
UA123456789123456789123456789 |
3000,00 |
- |
єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого |
3. |
військовий збір за квітень в сумі 1000,00 грн |
UA258147369258147369258147369 |
1000,00 |
- |
військовий збір за квітень |
4. |
рентна плата, податкове повідомлення-рішення № 00016172365, |
UA545478781212898956562323855 |
5000,00 |
00016172365 |
рентна плата, податкове повідомлення-рішення |
3) платник, який використовує єдиний рахунок, за бажанням може оформити платіжну інструкцію одночасно за декількома напрямами зарахування на бюджетні/небюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.
При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів бажає сплатити платник платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 цього Порядку за кожним таким платежем.
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»
№ прикладу |
Декілька напрямів сплати |
Реквізит «Призначення платежу»
|
||
Номер рахунку |
Сума податку |
Додаткова інформація запису
|
||
1. |
Платник перераховує на єдиний рахунок кошти в сумі 3 000,00 грн за напрямами сплати: ______________________________ земельний податок за 2022 рік, м. Чернігів, в сумі 1000,00 грн;
______________________________ земельний податок за 2022 рік, м. Київ, в сумі 2000,00 грн |
_______________ UA897564231159785123456852759
|
_______ 1000,00 |
_______________ земельний податок за |
UA445566887799112233554466445 |
2000,00 |
земельний податок
|
||
2. |
Платник перераховує на єдиний рахунок кошти в сумі 6 000,00 грн за напрямами сплати: ______________________________ єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати
______________________________ податок на доходи з фізичних осіб за лютий 2022 року в сумі _____________________________ військовий збір за лютий 2022 року в сумі 1000,00 грн |
_______________ UA123456789123456789123456789 |
_______ 3000,00 |
_______________ єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року |
UA147258369147258369147258369
|
2000,00 |
податок на доходи з фізичних осіб за лютий 2022 року |
||
UA258147369258147369258147369 |
1000,00 |
військовий збір за лютий 2022 року |
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
ГУ ДПС у Київській області