21 грудня 2023 року - останній день подання платником єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2024 року

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що  четвер, 21 грудня 2023 року є останнім днем  подання платником єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2024 року.

Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів – п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПКУ.

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадках та в строки, визначені п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ.

 

У разі сплати протягом 30 календарних днів нарахованого за результатами документальних перевірок ПЗ, нараховані штрафи вважаються скасованими, а пеня не нараховується

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.69.37 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від

24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов'язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов'язання, визначеного в такому податковому повідомленні-рішенні, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення.

Сума податкового зобов'язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.

Залишаємось на зв’язку:

 

При зміні даних, які вносяться до облікової картки ФО, платники зобов’язані подавати до податкових органів відомості за формою № 5ДР

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та документа, що посвідчує особу, який після пред’явлення повертається.

Заяву можна подати через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), яка після пред’явлення повертається.
Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Заповнення Заяви за ф. №5ДР здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;

• паспорт, виготовлений у формі книжечки;
• тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік ВПО, така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822, у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО. Залишаємось на зв’язку:

 

Оподаткування ПДФО виграшів та призів

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів – п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, податковим агентом платника податку є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) - п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ.

Податковий агент - оператор лотереї у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, сплачує до бюджету загальну суму податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею - п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) - п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу - п.п 170.6.4 п. 170.6. ст. 170 ПКУ.

Доходи у вигляді виграшів, призів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок - п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ.

 

Соціальний захист громадян та майбутнє пенсійне забезпечення залежать від свідомої громадянської позиції працюючих

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що соціальний захист громадян сьогодні та їх майбутнє пенсійне забезпечення залежать від свідомої громадянської позиції самих працюючих.

Кожен громадянин має розуміти, що небезпека тіньової зайнятості та тіньової зарплати полягає не лише в тому, що держава не отримує кошти у вигляді несплачених податків та внесків до фондів соціального страхування, в тому числі до Пенсійного фонду, але й у тому, що громадяни ризикують втратити право на пенсію або на її частину, адже при нарахуванні пенсії враховується страховий стаж, протягом якого особа (її роботодавець) сплачували єдиний соціальний внесок, а також від розміру заробітної плати, з якої сплачено такий внесок.

Наймані працівники іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну заробітну плату, не розуміючи, що таким чином вони обкрадають у першу чергу самих себе, адже згода отримувати зарплату «в конвертах» позбавляє їх соціального захисту.

Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії у майбутньому. Погодившись отримувати заробітну плату «в конвертах», громадяни не тільки сприяють розвитку «тіньових» схем оплати праці, але й позбавляють себе соціальної захищеності, бо пенсії та інші соціальні виплати нараховуються тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Не оформлюючи трудові відносини, або виплачуючи частину заробітної плати «в конверті», роботодавці намагаються уникнути витрат на фонд оплати праці. При цьому людям не зараховується виробничий стаж взагалі або частково.

Вирішити проблему можна лише спільними зусиллями, тому громадянам варто звертатися до контролюючих органів та повідомляти про проблеми, які пов’язані з порушеннями трудового законодавства.

Вимагайте офіційного оформлення трудових відносин! 

Платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН такої ПН/РК п. 4 Порядку № 520.

Згідно з п.5 Порядку №520, платник податку для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК може подати такі документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання,

транспортування, навантаження/розвантаження, складські документи, інвента-ризаційні описи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі накладні;
-  розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
-   документи щодо підтвердження відповідності продукції (паспорти якості, сертифікати відповідності;

-  інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК.
Якщо у квитанції до ПН/РК зазначено код товару/послуги згідно з УКТЗЕД чи ДКПП, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН/РК, платник має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції. 

Подання письмових пояснень та копій документів до РК, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

- отримувач (покупець) надсилає пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням КЕП;
-  постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням КЕП до контролюючого органу;

- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП - п. 6 Порядку № 520.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ - п. 7 Порядку № 520.

 

Чи зобов’язаний застосовувати СГ РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265, РРО/ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Підпунктом 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 №68 визначено, що QR-код – це матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку, спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).

Відповідно до п.13 ст.1 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО/ ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

 

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ, база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. м;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. м;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості – на 180 кв. м.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Водночас, згідно з п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ, пільги з податку, передбачені п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

- об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п.266.4.1 п. 266.4 ст.266 ПКУ;

- об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

Подання податкової звітності та сплати податкового зобов'язання в разі якщо терміни  припали на вихідний або святковий день

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  відповідно до п.49.20 ст. 49 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Абзацом тринадцятим п.57.1 ст.57 ПКУ встановлено, що в разі, якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Офіційне працевлаштування - захищене майбутнє

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на необхідності офіційного оформлення трудових відносин.

Не оформлені офіційно працівники ризикують втратити право на соціальні виплати: пенсійне забезпечення, виплати по лікарняних листах, виплата допомоги у зв’язку з втратою роботи, та інші.

Роботодавцю, який використовує не оформлену працю, варто пам’ятати про негативні наслідки використання нелегальних трудових відносин, оскільки  відповідальність за порушення трудового законодавства переважає можливу вигоду - встановлені за результатами контрольно-перевірочних заходів порушення вимог законодавства про працю загрожують суттєвими   фінансовими санкціями, - штраф за використання праці одного неоформленого працівника може сягати 201тисячі гривень. За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (6700 грн), сплачувати усі податки та збори та бути відповідальним роботодавцем.

 

Члени сім'ї першого та другого  ступенів споріднення

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 263 Податкового кодексу України визначено, що  членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

 

Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО)

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п.14.1.278 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42 ¹ цього Кодексу, забезпечується можливість:

контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

 

Використання РРО стало простішим, дешевшим, швидшим

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що суб’єкти господарювання мають право на свій власний вибір використовувати класичний  або програмний РРО, залежно від своїх потреб.

При цьому платники можуть використовувати будь-який з представлених на ринку програмних РРО, - в залежності від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.

Здійснення попереднього програмування РРО/ПРРО та створення номенклатури товарів у фіскальній пам’яті реєстраторів не вимагається. Зазначення назви, ціни, кількості товарів/послуг допускається в момент їх продажу.

Порядок застосування програмного РРО, у частині, що не врегульована окремими нормативно правовими актами, є тотожним до порядку застосування класичних (апаратних) РРО.

Звертаємо увагу, що законодавством скасовані всі штрафи за несуттєві (формальні) порушення порядку застосування РРО/ПРРО:невідповідність сум, не здійснення записів, не підклеювання чеків до КОРО.

 

Офіційно оформлена праця  – захищені права працівника

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що лише офіційно працевлаштовані працівники, які отримують задекларовану заробітну плату, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, отримують:

- гарантовані права на оплату праці, відпуски та лікарняні;

- перебіг трудового стажу;

- можливість реалізуватися, проявити себе та закріпити за собою позитивну репутацію, удосконалити фахові навички, що створює перспективу кар’єрного зростання;

- можливість відстоювати свої законні інтереси та порушені права в судовому порядку.

Незадекларована праця позбавляє працівника прав та можливостей, соціальних гарантій від держави.

Пам’ятайте, що задекларована праця – це ваше захищене майбутнє.

 

Відображення суб’єктами господарювання в чеках РРО/ПРРО обов’язкових реквізитів при продажу підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що не відображення, або невірне відображення (у тому числі у невідповідних рядках/тегах чеку) суб’єктами господарювання реквізиту коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрахункових документах, які створюються РРО/ПРРО:

-унеможливлює формування на рівні ДПС актуальної інформації щодо обсягів продажу пального та тютюнових виробів з метою справедливого розподілу часток акцизного податку з роздрібного продажу таких товарів для його зарахування до бюджетів місцевого самоврядування;

-спотворює інформацію щодо обсягів продажу алкогольних напоїв, визначені з метою контролю за повнотою сплати акцизного податку з роздрібного продажу таких товарів;

-може стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів відносно суб’єкта господарювання. 

Не відображення, або невірне відображення суб’єктами господарювання в розрахункових документах, створених РРО/ПРРО, реквізиту - цифрового значення штрихового коду МАП (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями:        

-зменшує контроль за виробництвом та обігом алкогольних напоїв;

-збільшує можливості виробникам та рітейлерам продажу контрафактного алкоголю та в цілому тіньовий обіг алкогольних напоїв;

- зменшує надходження до бюджету від сплати акцизу.

 

Обмеження права на нарахування податкової знижки

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що для нарахування податкової знижки за підсумками 2022 року, платник податку має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (із зазначенням конкретних сум податкової знижки), по 31 грудня 2023 року.

Відповідно до п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України, діють такі обмеження права на нарахування податкової знижки:

-податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має РНОКПП, та резиденту - ФО, яка через свої релігійні переконання відмовилась від РНОКПП та має про це відмітку у паспорті - п.п.166.4.1 п.166.4 ст.166 ПКУ;

-загальна сума податкової знижки в звітному податковому році не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу, нарахованого як заробітна плата, крім випадку, визначеного п.п.166.4.4 п.166.4 ст.166 ПКУ - п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ.

-якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ.

-сума податкової знижки, нарахована платнику в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п.166.3.10 п. 166.3 ст.166 ПКУ(витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, що набула статус резидента Дія Сіті), розраховується окремо від інших витрат і не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу - п.п.166.4.4 п.166.4 ст.166 ПКУ.

 

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

 

З початку поточного року платники Київщини спрямували до соцфондів більше 17 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З початку поточного року платники Київщини спрямували до соцфондів більше 17 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що єдиний соціальний внесок (далі - ЄВ) - обов’язковий платіж, який сплачують роботодавці за своїх працівників при нарахуванні заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами (ЦПД), а також деяких інших виплат. Також ЄВ сплачують фізичні особи-підприємці за себе.

Залишаємось на зв’язку:

Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua 

Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

ГУ ДПС у Київській області