Роль соціально – виховної роботи у системі пробації

Правопорушення, які вчиняють громадяни, будучи частиною соціуму, дуже часто провокуються тими чи іншими обставинами. Особи, які вчинили злочини невеликої тяжкості (проступки) і усвідомили провину, не повинні бути ізольовані від суспільства, і мають можливість  сумлінною працею виправити свої помилки, з іншого боку і оточення правопорушників несе за них певну відповідальність. Важливим фактором в роботі служби пробації є елемент соціальної реабілітації засуджених та зменшення економічного навантаження на суспільство.

В умовах реформування сучасної правової системи та інтеграції міжнародних стандартів у вітчизняне законодавство все більшого значення набуває інститут «служби пробації».  Прийняття Закону України «Про пробацію» розширює права засуджених, що свідчить про початок процесу формування пробаційних інституцій у нашій державі.

Пробація - це переважно юридичний термін, який з’явився майже 200 років тому як кримінально-правовий інститут англосаксонського права й був різновидом умовного засудження або умовного звільнення. «Пробація» в перекладі з англійської мови означає «випробування» або «умовне звільнення (від покарання)», а в перекладі з латини – «випробування» або «віддання під нагляд».

В сьогоденні термін «пробація» вживається в кількох значеннях:

• як концепція соціальної роботи з правопорушниками та іншими соціально вразливими групами;
• як орган державної влади (служба);
• як умовне винесення вироку або як умовне звільнення від покарання з випробуванням;
• як специфічний процес виконання альтернативних покарань;
• стан, у якому перебуває злочинець упродовж певного терміну: злочинець (probationer) перебуває на «пробації», тобто під апробаційним наглядом;
• як з’єднувальна ланка між кримінальним процесом, виконанням покарань і соціальною роботою.

Служба пробації в Україні має на меті попередження вчинення кримінально-караних діянь, виправлення засуджених та їх ефективну ресоціалізацію у суспільстві.

В умовах сьогодення інститут пробації є важливою складовою системи кримінальної юстиції в Україні.

На службу пробації України покладено дев’ять основних функцій: складання досудової доповіді для суду про особу обвинуваченого, громадські роботи, оцінка ризику вчинення повторного злочину, індивідуальне планування роботи, заходи виховного характеру, оцінка результатів реалізації запланованих заходів, допомога в соціальній адаптації, надання повноважень персоналу щодо мотивації засуджених до виконання обов’язків, профілактика злочинності (взаємодія із зацікавленими організаціями).

У Законі України «Про пробацію» визначено, що пробацією є система наглядових та соціально-виховних заходів, які застосовуються за рішенням суду та на підставі закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

Орган пробації, крім виконання покарань, альтернативних позбавленню волі, також здійснює пробаційний нагляд, що передбачає як контроль за поведінкою, так й індивідуальний план соціальної, психологічної допомоги, профілактичних і виховних заходів, які ґрунтуються на оцінюванні ризику вчинення повторного злочину й потреб правопорушника.

Важливу роль в роботі з правопорушниками відіграють  волонтери пробації, на яких покладається одне із основних завдань – це сприяння органу пробації у здійснення нагляду за засудженими та проведення з ними соціально-виховної роботи. Волонтери пробації здійснюють свої повноваження під керівництвом персоналу органу пробації.

Під час проведення соціально-виховної роботи із засудженими служба пробації звертається до наявного у громаді «Банку ресурсів» за допомогою якого сприяє клієнтам пробації у наданні послуг з працевлаштування, залучення до навчання, вирішення соціально-побутових умов, відповідно до виявлених потреб.

Таким чином, можна  констатувати, що роль служби пробації є неоціненою для системи виконання покарань. Служба пробації виконує ряд  надзвичайно важливих наглядових, контролюючих та пенітенціарних функцій. Вона не лише забезпечує реінтеграцію правопорушників у суспільстві, усвідомлення ними своїх помилок, їх виправлення,  а й дбає про безпеку суспільства.

Фахівець (з питань соціально-виховної роботи

із суб’єктами пробації) Білоцерківського РВ №3

філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області                                          Юлія ЧУЙ